Смерть косила людей!
Мерцями віялося поле.
Ні хрестика, а ні могили,
То був такий страшенний голод...
Під час тематичних днів вшанування пам'яті жертв Голодомору змайстрували квітки незабудки - символ пам'яті жертв Голодомору 1932-1933рр. Квітка незабудка складається з двох кольорів - синього й жовтого - кольорів незалежної та вільної України. Вона нагадує нам, що ми не маємо права забути мільйонів жертв Голодомору, страшні сторінки історії нашої Батьківщини.
Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!
Марія Паснак
Ти пам'ятаєш, Україно,
Як штучний голод панував,
Як помирала вся родина,
Бо уряд хліб повідбирав.
Як плакали голодні діти,
А мама спати не могла:
Бо завтра день буде жевріти,
А в хаті їжі знов нема...
Пройшли роки, канули в лету,
Та залишилися з тих літ
Голодні очі на портреті,
Що тужно дивляться у світ...
ХЛІБ – СВЯТИЙ
Хтось булочку у класі не доїв,
На парті залишив – пішов додому,
А хліб самотньо так собі лежав,
Вже не потрібний він тепер нікому.
Дівча мале вернулося з дверей
Про себе винувато так сказало:
«Казала ж вчителька скільки людей
Із голоду без хліба повмирало»
Окрайчик загорнуло у папір,
Бо хліб – святий! Не можна розкидати!
І безтурботно вибігло надвір
«ПоклАду пташкам, будуть ласувати»
24. 11 2018 Оксана Приймак
Хтось булочку у класі не доїв,
На парті залишив – пішов додому,
А хліб самотньо так собі лежав,
Вже не потрібний він тепер нікому.
Дівча мале вернулося з дверей
Про себе винувато так сказало:
«Казала ж вчителька скільки людей
Із голоду без хліба повмирало»
Окрайчик загорнуло у папір,
Бо хліб – святий! Не можна розкидати!
І безтурботно вибігло надвір
«ПоклАду пташкам, будуть ласувати»
24. 11 2018 Оксана Приймак
П'ять колосків...За ними - та епоха,
Що голодом зморила тисячі людей...
П'ять колосків...як символ, тихий докір,
Як пам'ять про замучених дітей.
Оглянься! Подивись в голодні очі,
Що через роки просять: "Хліба дай!"..
І може ти ніколи не захочеш
На землю кинути пахучий коровай...
Пам'ятай про голодомор...
Що голодом зморила тисячі людей...
П'ять колосків...як символ, тихий докір,
Як пам'ять про замучених дітей.
Оглянься! Подивись в голодні очі,
Що через роки просять: "Хліба дай!"..
І може ти ніколи не захочеш
На землю кинути пахучий коровай...
Пам'ятай про голодомор...
Немає коментарів:
Дописати коментар