Мамине свято
Закружляв поміж беріз
Синьоокий теплий травень.
Знаю, він до нас приніс
Найдорожче свято: мами.
Мамине свято – свято весни.
День незвичайний, світлий, ясний.
Розцвіли о цій порі
І тюльпани, і нарциси,
Маргаритки чарівні
І конвалії й іриси.
Вкрилась квітами земля:
Всі сади й поля, і луки.
В танці зорянім кружля,
Взялись квіточки за руки.
Назбираю я букет
Із найкращих в світі квітів.
Мамі принесу своїй,
Що найкраща в цілім світі.
Дзьоба Оксана Вікторівна
Ну хто така мама?
Казати не треба,
Тут зайва реклама,
— Це Ангел із неба!
Це та, що нас носить
У снах та бажаннях,
Здоров’я нам просить,
І щастя, й кохання!
Ми в неї у серці,
У планах, в надії.
Для нас мама дверці
Відкриє у мрії!
На першому місці
Ми в думці у мами —
Чи ще ми в колисці,
Чи бродим ночами.
Бо мама є мама,
Життя для нас дала,
Себе всю до грама
Нам легко віддала.
То ж кожній людині
Матусенька треба —
Це Сонце в родині,
Це Ангел із неба!
© Людмила Степанишена
Ось і скінчилося радісне свято.
Хочу всім вам наостанок сказати:
Діти, любіть своїх милих матусь,
Піклуйтеся щиро про добрих бабусь!
Ласкавих словечок для них не жалійте,
Вередувати ніколи не смійте!
ЗавждИ і в усьому допомагайте,
Учіться старанно, біди уникайте.
І не хворійте, будь ласка ніколи,
Та із задоволенням вчіться у школі.
Снідайте завжди і не пустуйте.
Будьте веселі, частіше жартуйте.
Тоді ваші любі бабусі і мами
Будуть гордитись, пишатися вами.
Тоді в них здоров’ячко буде міцненьке
І настрій хороший буде у неньки.
В бабусі серденько не буде боліти.
І всім буде добре і радісно жити.
Нема любові маминій кінця,
Ці почуття - безмірні та безкраї.
Таким є задум Господа Отця,
І на землі є ця любов, і, навіть, в раї.
Вона нас зігріває звідусіль,
Нема любові маминій спочинку.
Лікує мама в душах наших біль,
А нишком тихо плаче у хустинку.
Нема любові маминій межі,
Ніхто не в силі ту любов спинити.
Я всіх вас прошу - маму бережіть,
Бо нам її ніким не замінити!
© Людмила Степанишена
листівка відео
